Основні завдання дошкільної психологічної служби:

1.Оптимізація навчально-виховного процесу , поліпшення психологічного клімату в ко­лективах дітей і педколективі.                                            2. Профілактика дезадаптації новоприбу­лих дітей.                                     3. Психологічний супровід дітей                      4. Профілактика загострення кризи 3 років.

5. Визначення та формування психологіч­ної готовності до шкільного навчання.                                                                                                                             6. Психологічний супровід дітей, які потре­бують підвищеної педагогічної уваги, — дітей-сиріт, дітей, котрі знаходяться під опікою, дітей з ускладненою поведінкою тощо.                                                                                                                                                                  7. Консультаційна робота з адміністрацією дошкільного закладу, вихователями й батьками щодо різних психологічний проблем.

ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ІЗ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПУ МАЛЮКА В ДИТЯЧИЙ САДОК:

1. Готуйте дитину до спілкування з іншими дітьми й дорослими: відвідуйте з малюками дитячі парки і майданчики, привчайте до гри в пісочницях.Ходіть із малюком на свята, на дні народження друзів, спостерігайте, як він поводиться: соромиться, усамітнюється, конфліктує, б’ється чи легко знаходить спільну мову, контактує з однолітками, тягнеться до спілкування, розкутий. Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня у групі.

2. Обговоріть у сім’ї з дитиною, що позитивного є в дитячому садку (нові товариші, багато іграшок і т. д.). Важливо, щоб малюк не боявся, — тоді йому легше звикати. У жодному випадку не погрожуйте дитячим садком як покаранням за дитячі огріхи, а також за його неслухняність.

Дізнайтеся, можливо у цей садок ходять діти ваших сусідів або знайомих. Адаптація пройде легше, якщо у групі в дитини є знайомі ровесники, з якими вона раніше гралася вдома або надворі.

3. Відвідайте дитячий садок у той час, коли діти на прогулянці, познайомте свого малюка з вихователькою й дітьми.

4. Готуйте вашу дитину до тимчасової розлуки з вами, дайте їй зрозуміти, що це неминуче тільки тому, що вона вже велика. Налаштуйте дитину на мажорний лад.

5. Говоріть малюку, що це дуже здорово, що він доріс до дитсадка і став таким великим.

6. Не віддавайте дитину в ДНЗ у розпалі кризи трьох років.

7. Не обговорюйте при малюкові проблем, пов’язаних із дитячим садком

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

       У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажан¬ня вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мови, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання. Накопичення цих передумов — непроста справа.

        ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ

       "Як любити дитину"

1.Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2.Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.

3.Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.

4.Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.

5.Не принижуй!

6.Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7.Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.

8.Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це – та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це – розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.

9.Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10.Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що поруч.